Справа про підроблення результатів ЗНО: хто винний, а хто постраждав?

Справа про підроблення результатів ЗНО: хто винний, а хто постраждав?

17.10
2016

Останнім часом інформаційні видання рясніють заголовками про «сенсаційне» і «резонансне» розслідування Генеральною прокуратурою України випадків фальшування результатів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Як наслідок – численні випадки відрахувань студентів з вищих навчальних закладів. Здавалось би, все логічно: підробив результати ЗНО – втрачаєш право на вищу освіту. Але чи насправді виправданими та законними є такі відрахування? Спробуємо розібратись.

По-перше, на яких підставах можуть відрахувати студента з ВНЗ?

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України “Про вищу освіту” підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: 1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; 2) власне бажання; 3) переведення до іншого навчального закладу; 4) невиконання навчального плану; 5) порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; 6) інші випадки, передбачені законом.

Натомість, Генеральна прокуратура України у своїх «Листах» на адресу ректорів університетів та сама ж адміністрація ВНЗ у Наказах про відрахування переважно посилаються на письмове підтвердження директора УЦОЯО про недостовірність інформації, поданої вступником до вищого навчального закладу. Однак, така підстава у законі не зазначається, а твердження ГПУ про те, що «порядок відрахування здобувачів вищої освіти визначений в ст. 46 Закону України «Про вищу освіту» не поширюється на випадки подання недостовірних відомостей про проходження ЗНО», видаються як мінімум юридично некоректними та таким, що не відповідають принципу законності.

По-друге, з приводу підтвердження факту недостовірності інформації, поданої до ВНЗ.

Студенти отримують відомості про результати проходження ЗНО з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, адміністратором якої є державне підприємство “Інфоресурс”. В такому випадку, чи можна стверджувати, що студент подавав недостовірні відомості, якщо такі ж результати містяться в офіційній електронній базі, враховуючи що студент не має доступу до внесення чи зміни цієї інформації? Очевидно, ні.

І по-третє, з приводу самого розслідування.

Чи не задавали Ви собі питання, з яких пір Генеральна прокуратура України стала підміняти собою суд в частині встановлення факту вчинення кримінальних правопорушень та визначення покарання винним особам? Судового рішення з обвинувальним вироком в цій справі наразі немає. Більше того, з Листів Генеральної прокуратури, надісланих на адресу ректорів університетів вбачається, що досудове розслідування завершене, однак, жодних відомостей про притягнення студентів у якості підозрюваних/обвинувачених у цій справі також немає.

То чим же виправдані дії Генеральної прокуратури та, як наслідок, адміністрацій вищих навчальних закладів – суспільним резонансом? На жаль, в правовій державі, яку ми намагаємось побудувати, цього недостатньо.

Наразі судова практика стала на захист студентів, яких незаконно відрахували на підставі листів Генеральної прокуратури України про здійснюване досудове розслідування за фактом підроблення результатів ЗНО. Так, наразі, судді Октябрського районного суду м. Полтави, Приморського районного суду м. Одеси та Личаківського районного суду м. Львова висловили одноголосну правову позицію щодо визнання незаконними та скасування наказів про відрахування та поновлення студентів на навчанні.

Досвідчені юристи компанії «HOL GROUP» готові захищати інтереси незаконно відрахованих студентів з метою забезпечення строгої відповідності дій адміністрацій вищих навчальних закладів букві та духові закону.

Залишилиcь запитання?