«Форс-мажорні» обставини як підстава звільнення від відповідальності

«Форс-мажорні» обставини як підстава звільнення від відповідальності

23.08
2017

За загальним правилом, зобов’язання за договором мають виконуватись належним чином. Проте в окремих випадках в силу погодних умов, соціальних явищ чи юридичних обмежень виконання договору стає неможливим. При такій неможливості виконання договору сторона може посилатись на «форс-мажор» як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання договору.

 

Які обставини належать до «форс-мажору»?

Українське законодавство для позначення «форс-мажорних» обставин використовує поняття «випадку», «непереборної сили» та «форс-мажору».

Законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, які відносяться до «форс-мажору». Такими обставинами можуть бути: погодні умови (снігопади, землетруси, повені, посуха, землетруси тощо), соціальні явища (страйки, бойкоти, війни, революції тощо), юридичні акти влади (ембарго, заборона імпорту/експорту тощо).

 

Які обставини не належать до «форс-мажорних» обставин?

Відповідно до законодавства до «форс-мажорних» обставин не належать:

  • фінансова або економічна криза;
  • дефолт;
  • зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти;
  • недодержання/порушення своїх обов’язків контрагентом боржника;
  • відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів;
  • відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто, не відносяться до «форс-мажору» обставини, що випливають з підприємницького ризику діяльності суб’єкта підприємництва.

 

Засвідчення форс-мажорних обставин.

Органами уповноваженими засвідчувати «форс-мажорні» обставини є Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.

У визначених законодавством випадках засвідчувати «форс-мажорні» обставини може лише Торгово-промислова палата України. Такими випадками є засвідчення «форс-мажорних обставин» за наступними договорами: зовнішньоторговельними угодами; міжнародними договорами України; договорами, умовами яких передбачено, що посвідчення «форс-мажору» може здійснюватися лише Торгово-промисловою палатою.

Для засвідчення «форс-мажорної» обставини особа має звернутися із відповідною заявою. До заяви для засвідчення «форс-мажорних» обставин необхідно додати належним чином засвідчений договір з додатками до нього та документи, що засвідчують наявність «форс-мажорних» обставин. Сертифікат про «форс-мажорні» обставини видається протягом 7-ми днів з дня звернення особи з відповідною заявою.

 

Форс-мажорне застереження в договорі.

Для уникнення конфліктних ситуацій, укладаючи договір, важливо розробити якісне «форс-мажорне» застереження, при написанні якого рекомендуємо враховувати наступні аспекти:

1) максимальна деталізація обставин, що підпадають під категорію «форс-мажору». При цьому важливо зазначити, що перелік не є вичерпним, оскільки неможливо передбачити всі перешкоди, що впливають на виконання договору. Передбачаючи «форс-мажорні» обставини в договорі важливо врахувати специфіку договірних відносин та можливі ризики;

  • період, протягом якого сторона має попередити іншу сторону про виникнення таких обставин та порядок попередження (письмове, усне тощо);
  • орган, який засвідчуватиме факт «форс-мажору»;
  • сторони можуть передбачити максимальний термін тривалості «форс-мажорних» обставин, після закінчення якого договір має бути розірваний тощо.

Особливу увагу звертаємо на важливості розроблення «форс-мажорного» застереження при укладенні зовнішньоекономічних контрактів, адже часто сторони нехтують розробленням якісного «форс-мажорного» застереження, що призводить до негативних наслідків при унеможливленні виконання договору. Зауважимо, що окремими міжнародними організаціями розроблено типові контракти, які включають «форс-мажорні» застереження (наприклад, FIDIC – розробляє стандартні контракти для будівництва,  BIMCO – стандартні контракти в галузі морських перевезень тощо).

Тобто, укладаючи договір, важливо розробити якісне «форс-мажорне» застереження, що гарантуватиме максимальне зниження ризиків ведення діяльності.

 

Визнання подій, що відбуваються в зоні антитерористичної операції та на окупованій території Криму, «форс-мажором».

До сьогодні актуальним питанням для України залишається можливість визнання  «форс-мажорними» обставинами подій, що відбуваються в зоні проведення антитерористичної операції та на окупованій території Криму.

При визначенні території, на якій здійснюється антитерористична операція слід керуватися Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

«Форс-мажорні» обставини на території проведення антитерористичної операції можуть посвідчуватись лише Торгово-промисловою палатою України.

Здавалося б, антитерористична операція безумовно має відноситись до «форс-мажорних» обставин та бути  підставою звільнення від відповідальності,  проте судова практика щодо визнання антитерористичної операції підставою звільнення від відповідальності неоднозначна.

Так, в постанові Вищого господарського суду України від 15 лютого 2017 року у справі № 910/10487/16 зазначено, що наявність обставин, які зумовлені проведенням антитерористичної операції є обставинами непереборної сили, що звільняє від відповідальності  за порушення зобов’язання з поставки товару. Аналогічний висновок міститься й у постанові Вищого господарського суду України від 10 лютого 2016 року у справі № 910/11536/15, з якої випливає, що напади терористичних угрупувань на підприємство унеможливили належне виконання договору поставки та є форс-мажорними обставинами.

З іншого боку, в постанові Вищого господарського суду України від 26 серпня від 2015 року у справі № 910/28120/14, незважаючи на Сертифікат про форс-мажорні обставини у зв’язку з антитерористичною операцією, виданий Торгово-промисловою палатою, судом не прийнято в якості підстави звільнення від сплати орендної плати дану форс-мажорну обставину, зважаючи на те, що орендар продовжував користуватись орендованим майном.

Судова практика щодо визнання подій на окупованій території Криму «форс-мажором» теж різниться залежно від обставин конкретної ситуації.

Так, в постанові Вищого господарського суду України від 9 листопада 2016 року  у справі № 904/7152/14 суд зазначив, що окупація Криму, що мала місце в даному випадку є підставою для звільнення банку від сплати орендної плати за весь період, в якому існували обставина. Проте в постанові Вищого господарського суду України від 11 червня 2015 року у справі № 910/18575/14 суд не визнав анексію Криму «форс-мажорною» обставиною та, відповідно, обставиною, що звільняє від обов’язку виконувати зобов’язання за договором кредиту та застави.

На нашу думку, події на території антитерористичної операції та Криму можуть вважатись «форс-мажорною» обставиною, за умови, що такі події унеможливили виконання договірних зобов’язань сторони договору незалежно від її волі. Визнання антитерористичної операції підставою звільнення від відповідальності за невиконання договірного зобов’язання в кожному випадку вирішується судом, зважаючи на конкретні обставини справи; документи, що підтверджують неможливість виконання зобов’язання, надані стороною; порядок доведення стороною неможливості виконання; дій, які вчиняла сторона при виявленні форс-мажорних обставин.

Для того, щоб довести, що події на антитерористичної операції чи окупованої території Криму є «форс-мажором», варто посилатись не на складну політичну ситуацію в цілому, а на те, які наслідки мали події у конкретному випадку неможливості виконання договору. Варто додати, що обов’язок доведення «форс-мажорних» обставин покладений на заявника, тому при визнанні певної події підставою звільнення від відповідальності, важливу роль відіграє тактика доведення стороною причинно-наслідкового зв’язку між «форс-мажорною» обставиною та невиконанням договору.

 

До того ж події на території антитерористичної операції та Криму, в разі визнання їх «форс-мажорною» обставиною, можуть бути підставою:

  • відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків (п. 100.5 Податкового Кодексу України);
  • списання безнадійного податкового боргу (п. 101.2.4 Податкового Кодексу України);
  • зупинення строків позовної давності (п. 1 ч. 1 ст. 263 Цивільного Кодексу України);

Також згідно положень ч. 2 ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції не нараховується пеня та/або штрафи на суму боргу за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року.

 

Таким чином, при віднесенні події до «форс-мажору», в першу чергу, слід звертатись до «форс-мажорного» застереження, передбаченого договором, та до обставин конкретної ситуації, що виникла. З метою убезпечення від можливих ризиків ведення невиконання договору, рекомендуємо включати до договору якісно розроблене «форс-мажорне» застереження. До того ж при передбаченні подій, які слід вважати «форс-мажором», рекомендуємо враховувати предмет договору (для прикладу, «форс-мажорні» обставини у договорах про надання IT послуг та поставки сільськогосподарської продукції матимуть свої особливості).

Залишилиcь запитання?